 |
 |
 |
Вибiр обіднього стола
При ремонті кухні з її повним оновленням краще спочатку визначити, де буде
місце для прийому їжі, а потім компонувати шафи. Вибираючи обідній стіл потрібно враховувати, скільки людей сидітиме за ним кожен день. Якщо
планується за цим же столом збирати і гостей, треба прорахувати хоча б
приблизну кількість посадочних місць про запас.
У просторій кухні від 10 м2 створити окрему зону для застілля (стіл, стільці
і вільний прохід навколо них) - не проблема. Але якщо кухня невелика,
виділити спеціальну зону за всіма правилами важко. Рекомендується не
захоплюватися шафами, начинням, вибрати компактну техніку, універсальні
прилади, але тільки не жертвувати комфортабельністю місця для трапези. І не
забувати про те, що потрібно ще забезпечити висунення ящиків на повну
глибину, відкривання дверцят шаф, духовки, холодильника. Абсолютно
неприпустимо, щоб обідній стіл став цьому на заваді.
Круглі столи являють собою центр сімейного спілкування - вони привносять
особливу атмосферу домашнього затишку та захищеності, сприяють створенню
теплої, довірчої атмосфери. А відсутність гострих кутів робить їх безпечними
для маленьких дітей. Але виграшно виглядають вони тільки у відкритому
просторі вітальні, їдальні або великої кухні з чітко вираженою обідньою
зоною. Навколо них треба залишати вільну кільцеву зону шириною не менше 80
см.
Те ж саме відноситься і до овальних столів. Квадратні моделі компактні
(100×100, 90×90, 80×80, 70×70 см), розраховані на чотири персони і
вписуються в будь-яке приміщення: кухню, їдальню. Але, мабуть, найпоширеніші
столи в будь-якому інтер'єрі - прямокутні. Їх можна присунути до стіни,
поставити під вікно, розташувати торцем до стіни або довгою стороною. Як і
круглі, і овальні, вони особливо ефектні в центрі приміщення. Розміри
прямокутних столів варіюються: 80-250 см і навіть більше в довжину і 80-110
см завширшки.
У виробництві столів використовують деревину, ДСП, МДФ, скло, метал, штучний
і природний камінь. Для облицювання застосовують ламіновані плівки,
пластики, шпон всіляких порід дерева, керамічну плитку.
Якщо їдальня - окреме приміщення в будинку, її інтер'єр являє собою
стилістично закінчене рішення, обідня група, зазвичай, є композиційним
центром. У класичному інтер'єрі один з самих затребуваних матеріалів - масив
деревини. З цільного масиву стільниці виготовляють досить рідко - дорого.
Більше поширене набірне дерево, наприклад, дуб, бук, клен, ясен, вишня,
горіх. Малайзійські виробники пропонують столи з гевеї, що за міцністю
змагається з дубом. Стільниці з недорогих порід дерева часто покривають
шпоном більш цінних порід; МДФ також обробляють шпоном, викладаючи з нього
красивий малюнок.
Класична обідня група відрізняється масивністю, дзеркальною поліровкою,
багатою текстурою натурального дерева; крім того, неодмінні умови - сувора
домірність всіх складових, прямі або злегка зігнуті ніжки.
Для обідніх груп в мінімалістському стилі характерне поєднання металу, скла,
пластику, дерева; відсутність декору компенсується красою матеріалів. Один з
модних напрямів останніх років - меблі в колоніальному стилі, в яких
об'єднуються масив і плетена ліана (ротанг).
В обробці кухонного столу частіше фігурують практичні, що легко миються,
покриття: пластики, ламіновані плівки, що імітують камінь, дерево, шкіру.
Найпростіші за формою стільниці в скляному втіленні набувають ні з чим не порівнянну красу і легкість. При цьому, скло можна комбінувати з будь-якими матеріалами: з кованою і плетеною основою, з дерев'яними ніжками - химерно вигнутими або різьбленими і, звичайно, з металом. Що ж стосується кухні, то скляна стільниця актуальна тільки в дуже просторому приміщенні, об'єднаному з їдальнею. До того ж, скло вимагає особливо ретельного догляду: при кожному дотику на ньому залишаються відбитки.