Дитячі меблі

Всi статтi

Найчастіше дитячі меблі набувають з тим розрахунком, щоб вони служили лише протягом певного періоду життя дитини (1-6, 7-12, 13-17 років). В той же час, виробництво таких меблів досить затратне, а тому коштують вони, як правило, недешево. Це й зрозуміло: до них, як і до інших товарiв для дітей, пред'являють дуже високі вимоги, що стосуються якості використовуваних матеріалів, безпеки та ергономічності.

Чим старшою стає дитина, тим більше проблем постає перед нею і батьками. Як підтримати початківця-школяра і, перш за все, як правильно обладнати його робоче місце? Дитина приходить зі школи додому втомленою і фізично, і розумово. Віднімає сили і якась публічність - необхідність взаємодіяти кожен день протягом тривалого часу з безліччю людей. Тому обстановка кімнати повинна заспокоювати і сприяти відновленню сил.

Дитяча кiмната - приміщення багатофункціональне. Тут дитина спить, грає, конструює, малює, ліпить, приймає гостей. У кімнаті першокласника до всіх цих функцій додається ще одна, дуже серйозна, - навчальна. Таким чином, простір необхідно зонувати, а наскільки чітко і якими засобами - залежить як від розміру приміщення, так і від кількості дітей, що в ньому проживають. Найчастіше цю кімнату ділять на три основні частини: зона відпочинку (спальне місце), навчальна та ігрова, яка може бути об'єднана з зоною творчості.

Батьки стурбовані успіхами маляти, а медики в один голос стверджують: саме цінне, саме головне для дитини - хороший сон. Молодші школярі часто хочуть спати на дорослому ліжку розміром 190/200×90 см, висота якого не менше 45 см від підлоги до верхнього краю матраца.

У зоні занять все має бути корисним (глобус, карта; обов'язково - годинник з чітко помітними цифрами; дошка, на яку можна прикріплювати листки з розкладом уроків, розпорядком дня, різними нагадуваннями). Непогано повісити на стіні спеціальні кишеньки - учень буде складати в них якісь важливі дрібниці.

Дитячі ігри. Для молодшого школяра гра, як і раніше, означає дуже багато. І важливо не тільки не заважати прийшовшому зі школи першокласнику розтягнутися на килимку (діти так люблять грати на підлозі) і покатати машинку або притиснути до грудей улюблену iграшку, але й створити умови для гри, адже вона є одним з найголовніших інструментів психологічної розрядки. Саме лежачи на килимку, дитина швидше відновиться після уроків, щоб потім зі свіжими силами приступити до виконання домашніх завдань.

Територія творчості. Бажано облаштувати ігрову зону так, щоб дитина могла не тільки грати, але і відчувати себе творцем, малювати, ліпити, майструвати, влаштовувати виставки своїх виробів. При цьому, уважне, шанобливе ставлення дорослих до результатів дитячої творчості підвищує самооцінку маленького художника, зміцнює його віру у власні сили.

Соціальна "ломка" віднімає у семирічної дитини багато душевних сил. Виходить, потрібні якісь механізми відновлення в домашніх умовах. Краще всього, якщо ігрова зона першокласника буде віддалена від комп'ютерного столу. Якщо комп'ютер потрібен для занять, від нього нікуди не дінешся. Інша справа - комп'ютерні ігри. У звичайній грі дитина придумує все сама, а в комп'ютерній пропонують готові рішення. Вони не будять уяву.

Проблема розміщення спортивних снарядів не завжди полягає в нестачі квадратних метрів - частіше це питання грамотного розташування. Ринок пропонує багато рішень, але завжди треба пам'ятати, що з дитиною займається не фізкультурний комплекс, а мама з татом.

Сьогодні лікарі з тривогою відзначають у дітей вроджені фізіологічні асиметрії. Правильно організоване робоче місце допоможе скорегувати їх, в той час як незручні стіл і стілець погіршать відхилення від норми. Тому треба вибирати тi меблі, якi мають похилу стільницю і точки опори для ніг і попереку. Такі сучасні подоби старих парт є. І це самий підходящий варіант.

Всi статтi