Подіум у ванній кiмнатi

Всi статтi

Оздоблення стін у ванній кiмнатi <<---  --->> Матеріали для подіуму у ванній


У ванній кімнатi подіум споруджують нітрохи не рідше, а може навіть i частіше, ніж в інших приміщеннях. З точки зору дизайну інтер'єру, дане рішення дозволяє найбільш виграшним способом замаскувати комунікації. Але при переплануванні, пов'язаному з перенесенням сантехніки, майже завжди виникає необхідність приховати каналізаційні труби, що ведуть до стояка. Підведення до змішувача або унітазу іноді вдається розмістити в стяжці підлоги або сховати під обшивкою стін, а зливні труби мають дуже великий діаметр для цього, до того ж, їм потрібно надати ухил (не менше 20 мм на 1 пог.м). Отже, подіум у ванній, як правило, несе технічне навантаження. Специфіка вологої зони, а також призначення і габарити приміщення вимагають особливого підходу до проектування і зведення цієї конструкції.

У просторих ванних подіум, поряд з вирішенням технічних завдань, може виконувати ту ж функцію, що і в інших приміщеннях, - візуально ділити кімнату на функціональні зони (в суміщених санвузлах таким способом відокремлюють ванну від туалету, часом поєднуючи спроектований перепад рівня підлоги з напiвперегородками, екранами і т. д.).

У маленькій ванній подіум постає в новому образі, стаючи мініатюрним, схожим на широку сходинку або невелику підставку, адже треба залишити вільний достатнiй прохiд. Та й дизайнери не радять робити у ванній подіум, який по метражу перевершує половину площі підлоги. Втім, з основним художнiм завданням - виділити якусь зону або елемент обстановки (в ролі якого найчастіше виступає ванна, як головний фігурант домашньої акваторії) - цілком впорається і компактний подіум.

Кому не хотілося б замість нудного, суто утилітарного санвузла мати у своїй квартирі маленьку турецьку лазню, японську купальню, персональний куточок морського узбережжя або затоку лісового озера. Така мета цілком досяжна, особливо якщо у розпорядженні весь спектр сучасних матеріалів і професійний набір декораторських прийомів. І зрозуміло, необхідно надати новий вигляд ванні, створивши для неї обрамлення, що ефектно вписується в інтер'єр. Таким чином, стосовно вологої зони сам термін "подіум" дещо змінює значення - тут це не тільки конструктивне вирішення підлоги, але і спосіб інсталяції купелі. Причому, будують короб, покликаний замаскувати комунікації, а також саму ванну (тобто її зовнішню поверхню, залишивши на увазі тільки бортик). Такий подіум часто буває зовсім не призначений для ходьби і не набагато перевершує за габаритами саму ванну.

У власників заміських будинків, а також багаторівневих квартир і квартир з високими (більше 2,7 м) стелями є можливість облаштувати особливий вид подіуму, який фахівці вважають найбільш виграшним з архітектурної точки зору. Він являє собою невелике (100-300 мм) піднесення з повністю втопленою в нього ванною (фішка в тому, що це нагадує природний ландшафт, до того ж опускатися в ванну з такого подіуму зручніше, а при бажанні можна посидіти на «березі»). Однак реалізувати дане рішення зовсім не просто: доведеться втопити ванну в підлогу, а для цього потрібно або підняти її рівень у всьому приміщенні (зробити фальшпiдлогу), або, що ще складніше, вбудувати ванну в перекриття. В останньому випадку необхідно вносити зміни в конструкцію перекриття, передбачати додаткові опори під днищем ванни, що закріплюються на стінах, опускати стелю розташованої нижче кімнати, а якщо днище ванни виявиться в холодному підпіллi, споруджувати утеплюючий короб.

Щоб не відчувати холоду керамічного облицювання, горизонтальні, а іноді і вертикальні поверхні подіуму має сенс обладнати системою підігріву підлоги. Для цього підійдуть електричні (кабельні і плівкові) теплі підлоги, які цілком можливо змонтувати навіть на невеликих, в тому числі і криволінійних, дільницях подіуму. Поступають наступним чином: короб обклеюють тонким фольгованим утеплювачем, потім кладуть мати з кабелем або плівкою, після чого поверхні штукатурять по сітці. Єдиний нюанс - ні мати, ні плівку не можна укладати з різкими перегинами (наприклад, при переході з одного ступеня на інший). Це один з аргументів на користь округлених кутів і ребер.

Всi статтi